Кримінальне переслідування неповнолітніх

Що треба знати батькам про права дітей в Україні

Замовити консультацію

Згідно закону, кожна людина, яка скоїла злочин, має нести кримінальну відповідальність. Однак держава передбачила процесуальні гарантії для осіб, які не досягли повноліття, для максимального захисту їх конституційних прав. Це обумовлено тим, що в силу свого віку діти, які вчинили злочин, можуть або взагалі не усвідомлювати своїх дій, або усвідомлювати їх не в повній мірі і не вміти захистити себе від звинувачення, в порівнянні з дорослими.

Статистика свідчить наступне. У січні-листопаді 2018 року 3631 неповнолітньому було оголошено про підозру у вчиненні кримінального злочину. З них 2330 неповнолітнім — у віці 16-17 років. Для 98 неповнолітніх обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. При цьому 1051 неповнолітній вчинив кримінальний злочин в групі, в стані сп’яніння, або повторно, тобто, за обставин, що обтяжують покарання. Кількість виправдувальних вироків — «нуль» (!).

Про що говорить така статистика? Та про те, що кримінальне переслідування неповнолітніх проводиться, як правило, на високому професійному рівні. Оскільки, якщо не дотримані процесуальні гарантії неповнолітнього, може зруйнуватися найсерйозніше звинувачення.

Разом з тим, випадки закриття кримінальних проваджень та звільнення неповнолітніх від кримінального переслідування в ювенальній юстиції (лат. Juvenālis — юнацький; лат. Jūstitia — правосуддя) існують.

Вік, з якого можливе кримінальне переслідування неповнолітніх

Неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років, а також малолітня особа — дитина до 14 років.

Загальний вік кримінальної відповідальності — 16 років. Такого віку дитина повинна досягти ДО скоєння злочину (ст.22 КК України).

Знижений вік кримінальної відповідальності передбачений для найбільш серйозних злочинів у важливих суспільних сферах.

Так, кримінальне переслідування неповнолітніх у віці від 14 років, можливо за:

  • умисне вбивство (ст.ст. 115-117 КК України);

  • умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, ч.3 ст.345, 346, 350, 377, 398 КК України);

  • посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника або представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (ст.ст. 112, 348, 379, 400, 443 КК України);

  • умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122, ч.2 ст. 345, 346, 350, 377, 398 КК України);

  • бандитизм (ст. 257 КК України);

  • терористичний акт (ст.258 КК України);

  • захоплення заручників (ст.ст.147, 349 КК України);

  • зґвалтування (ст.152 КК України);

  • насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153 КК України);

  • крадіжку (ст.185, ч.1 ст.262, ст.308 КК України);

  • грабіж ( з т.ст.186, 262, 308 КК України);

  • розбій (ст.187, ч.3 ст.262, 308 КК України);

  • вимагання (ст.ст. 189, 262, 308 КК України);

  • умисне знищення або пошкодження майна (ч.2 ст 194, 347, 352, 378, ч.ч. 2, 3 ст. 399 КК України);

  • пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК України);

  • незаконне заволодіння транспортним засобом (ч.ч. 2, 3 ст. 289 КК України);

  • хуліганство (ст. 296 КК України).

Якщо ж дитині виповнилося 11 років, але вона не досягла віку кримінальної відповідальності, то до неї застосовуються примусові заходи виховного характеру.

Разом з тим, якщо діяння, що підпадає під ознаки складу злочину, скоїла дитина до досягнення нею 11-річного віку, це не звільняє її батьків (або осіб, які їх замінюють) від обов’язку відшкодувати заподіяну нею шкоду.

Процесуальні особливості кримінального переслідування неповнолітніх

По-перше, слід знати, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК участь адвоката в цій категорії справ є обов’язковою.

По-друге, в ході кримінального переслідування неповнолітнього слідчий, прокурор, суд і всі інші особи зобов’язані діяти так, щоб звести до мінімуму порушення традиційного укладу життя дитини і уникнути негативного впливу на неповнолітнього. Вести таку кримінальну справу має право тільки слідчий, уповноважений для ведення таких справ.

По-третє, викликати дитину на допит можна тільки через її батьків, а допитувати — тільки в присутності адвоката. Сам допит може тривати не більше 2 годин без перерви і не більше 8 годин на день.

На допиті можуть бути присутні законні представники, педагоги, психологи, лікарі, якщо це визначено рішенням слідчого, прокурора або судді.

Весь перелік запобіжних заходів, які можуть застосовуватися в порядку кримінального переслідування неповнолітніх, визначено в статтях 176, 493 КПК України. Найбільш м’якою серед них є передача дитини під нагляд батьків, опікунів або піклувальників.

Затримати або взяти під варту неповнолітнього можна тільки в разі вчиненого ним тяжкого або особливо тяжкого злочину в порядку, встановленому ст. 492 КПК України.

Покарання неповнолітніх і їх звільнення

Відповідно до статті 98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі (основні) види покарань:

  • штраф;
  • громадські роботи;
  • виправні роботи;
  • арешт;

  • позбавлення волі на певний строк.

Також штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть бути застосовані до неповнолітніх як додаткові покарання.

Колонії

Позбавлення волі на певний строк — це найсуворіше покарання в системі покарань, які можуть призначатися неповнолітнім. Його виконують виховні колонії. Ці колонії займають особливе місце серед установ, призначених для відбування покарання.

У них більш пільгові умови утримання в порівнянні з дорослими і вони орієнтовані на застосування виховних заходів.

Звільнення

Разом з тим, кримінальне переслідування неповнолітнього цілком може закінчитися звільненням від покарання за наявності таких обставин:

  • вчинений злочин має бути невеликої або середньої тяжкості (максимальне покарання за санкцією не повинно перевищувати 5 років позбавлення волі або бути більш м’яким);
  • має бути щире каяття та подальша бездоганна поведінка дитини.

У цьому випадку суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною 2 статті 105 КК України. Крім того, до неповнолітніх може застосовуватися звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відшкодування шкоди, завданої неповнолітнім

Особи, які не досягли 14 років, за чинним законодавством України не відповідають за шкоду, заподіяну іншим особам. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1178 ГК України, шкода, завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або піклувальником або іншою фізичною особою, яка на правових підставах виховує малолітню особу, якщо вони не доведуть, що злочин не став наслідком поганого догляду і виховання дитини.

Неповнолітній (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану ним шкоду самостійно. Якщо ж неповнолітній не зможе повернути збитки, вони відшкодовується його батьками. Збиток, заподіяний спільними діями кількох неповнолітніх, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Є питання?

Поділіться деталями. Ми з Вами зв'яжемося найближчим часом